воскресенье, 15 июня 2014 г.






Виробнича практика – це форма навчальних занятть в організаціях (підприємствах) різних форм власності та організаційно – правових форм.

Виробнича практика проводиться з метою вивчення загальних принципів функціонування організацій та установ по управлінню працею і регулювання соціально-трудових відносин. Вона дозволяє з'єднати теоретичну підготовку з практичною діяльністю на конкретних робочих місцях.

Основними цілями проходження практики були:

– закріплення на практиці теоретичних знань;

– розвиток власних педагогічних здібностей;

– оволодіння сучасними технологіями навчання;

Я проходив практику в «Вінницькому міжрегіональному вищому  професійному  училищі» , яке розташованого за адресою: м.Вінниця вул. Червоноармійська, 5. Практика проходила з 19.05.2014. по 13.06.2014 року. Перед початком практики, ми прийняли участь у конференції, де познайомились із метою, завданнями, змістом практики, правилами і обов’язками студентів-практикантів, особливостями організації діяльності практикантів та вимогами до звітної документації.

Наступним етапом у проходженні педагогічної практики було знайомство із училищем та майстрами училища. У ході бесіди ми були ознайомленні із системою навчально-виховної роботи училища, навчально-матеріальною базою та режимом роботи училища.

Моїм майстром був Сніцар Віталій Анатольович. Віталій Анатольович був спокійний, ввічливий, завжди допомагав мені якщо в мене щось не виходило. Я ознайомився з його діяльністю, зробив йому 3 плани уроку:

1)"Вимірювання механічних величин слюсарною лінійкою, штангельциркулем, мікрометром, кутоміром";
2)"Вимірювання напруги, струмута опору за допомогою прямопоказуючих приладів";
3)"Робота з пристроями відображення інформації".



План уроку — це початок творчого пошуку, засіб ефективності уроку, реалізація задуму вчителя, ґрунт натхнення і талановитої імпровізації. В ньому відображається тема уроку, клас, в якому він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаються форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекція навчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку.
Структура плану уроку:
1. Тема програми;
2. Тема уроку;
3. Мета уроку;
4. Очікуваний результат;
5. Тип уроку;
6. Вид уроку;
7. Методи;
8. Матеріально-технічне і дидактичне оснащення уроку: 1)  Обладнання. 2) Прилади. 3) Інструмент (робочий, вимірювальний). 4) Еталони. 5) Заготовки, матеріали. 6) Наочні посібники. 7) Дидактичний матеріал. 8) Технічні засоби навчання;
9. Міжпредметні зв'язки;
10. Передові методи праці;
11. Список основної та додаткової літератури.



Також закріпив і вдосконалив свої навички з програмування. А вдосконалював  я навички в середовищі програмування Delphi.


Delphi – інтегроване середовище розробки (IDE – Integrated Development Environment), яке використовується для створення й підтримки додатків, які можуть працювати під будь-якою 32 розрядною операційною системою типу Windows. Delphi дає можливість створювати програми в стилі візуального конструювання, тобто користувач оформляє свою майбутню програму, і бачить результати своєї роботи ще до запуску самої програми. Це досить легке у вивченні середовище, і в той же час досить складне.
Delphi має користувальницький графічний інтерфейс, подібний Visual Basic й С++. Весь вихідний текст програми на Delphi пишеться мовою Object Pascal (об’єктний Паскаль), практично нічим не відрізняється від принципів, закладених в Turbo Pascal. Синтаксис, принцип модульності, процедури, функції все взято за основу.



Характеристики середовища Delphi:
1) Головне меню (головне меню необхідне для виконання різних функцій Delphi, головне меню складається з таких елементів: File, Edit, Search, View, Project, Run,  DataBase, Tools, Help);
2)Панель інструментів  (на панелі інструментів знаходяться кнопки із зображеннями, які призначені для швидкого доступу до основних команд меню);
3)Палітра компонентів (палітра компонентів дозволяє вибрати за допомогою кнопок візуальні та інші компоненти, із яких, як із «будівельних блоків», збирають  свій Delphi-додаток.);
4)Дерево об’єктів(Object Tree View, у вікні дерево об’єктів відображено всі об’єкти, які поставлені на поточну форму. Тобто у цьому вікні відображено назву форми (Form1), а також візуальні об’єкти, що встановлені на форму) ;
5)Інспектор об’єктів(Object Inspector,  за допомогою інспектора об’єктів можна задавати початкові значення властивостей об’єкта та їхню реакцію на стандартні події. Вікно інспектора об’єктів містить список компонентів поточної форми, а також дві закладки: властивостей (Properties) та подій (Events));
6)Вікно форми(Форма (Form) є основним елементом управління при розробці проекту в Delphi. Саме на формі розміщують потрібні компоненти, задають для них потрібні властивості тощо);
7)Вікно коду(Вікно Редактор коду (Code Editor) призначене для написання коду програми на Object Pascal, який реалізує процедуру опрацювання певної події. Під час відкривання нового проекту в модуль Unit1.pas, який відповідає формі Form1, редактор автоматично заносить програмний код опису цієї форми.)

Інколи в мене виникали помилки,

але я швидко їх вирішував.


Розбирав та чистив системний блок.

Як проходить чистка системного блоку.

Складніше всього проводити чистку системного блоку - це і складне, і саме відповідальний захід. Якщо ви не знаєте, що знаходиться всередині системного блоку і ніколи його не чистили, то краще відійти від нього подалі і доручити цю справу фахівцеві. Якщо пилу в системному блоці накопичилося небагато, то можна і не розбирати його, а продути пил за допомогою пилососа або фена через отвори в корпусі. Зовні системний блок можна протерти ганчіркою, протерти обережно всі дроти, які відходять від нього. Але якщо ваш системний блок переповнений пилом, то погано працюватимуть кулери, які охолоджують системний блок. Тоді важливі механізми комп'ютера погано провітрюються від такої поганої роботи вентиляторів, та систематично буде зависати і сам комп'ютер. Тому в такій ситуації терміново потрібно чистити системний блок. Перш ніж приступати до чищення системного блоку, потрібно самим позбавитися від статичної електрики.

 А то чутливі деталі комп'ютера зможе спалити статичний заряд. Щоб скинути статичну електрику можна просто потриматися за батарею опалення, якщо вона зроблена з металу. І в цьому випадку ваш потенціал зрівняється з «землею». Коли повністю вимкните усі дроти та кабелі, приступайте до розбирання системного блоку - відкручуйте болти і знімайте кришки з нього. Якщо пилу багато, то без пилососа тут не обійтися. Змітайте пил пензликом, а найбільші місця скупчення пилу пилососьте пилососом. Пилососьте акуратно, щоб ніщо не пошкодити.
 Коли пилососите кулери, то зробіть так, щоб вони не крутилися в цей момент. Після очищення, для кращої роботи, кулери можна змастити машинним або спеціальним маслом. Після того, як почистили системний блок, збирайте його назад. Як все зібрали - можна його включати, і насолоджуватися роботою комп'ютера, без зависань.


Згодом  й навчився паяти плати. 


і мені це сподобалось.